ПошукЗвернення онлайнНовиниФотоПро очищення владиКонтактні даніЗемляцтво

Маєте проблеми зору? Оберіть зручний розмір шрифта:

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ КИСНЕВИХ БАЛОНІВ, УСТАНОВОК, СИСТЕМ ТРУБОПРОВОДІВ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА ІНШИХ СУБЄКТАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ PDF Друк

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ КИСНЕВИХ БАЛОНІВ, УСТАНОВОК,

СИСТЕМ ТРУБОПРОВОДІВ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА ІНШИХ СУБЄКТАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

 

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Рекомендації щодо безпечної експлуатації кисневих балонів, установок, систем трубопроводів у закладах охорони здоров’я та інших суб’єктах господарювання розроблені відповідно до НПАОП 0.00-1.59-87 «Правила безпеки і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском»,  Правил дорожнього  перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 р. № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 р.                           за № 1040/9639, ГОСТ 12.2.052-81, ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги".


1.1. Власник (користувач) кисневих балонів зобов'язаний забезпечити безпечні умови  експлуатації  і утримання в справному стані.
1.2. На кожному підприємстві, установі, організації,  закладі  (далі підприємство), що використовує кисневі балони (блоки балонів) чи кисневі трубопроводи, повинні бути розроблені відповідні інструкції з охорони праці  з урахуванням конкретних  умов безпеки їхньої експлуатації.
1.3. Доставка  кисневих балонів під наповнення і наповнених балонів автомобільним транспортом повинна здійснюватися відповідно до вимог  Правил дорожнього  перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 р.                 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 р.               за № 1040/9639.

1.4. Керівник  підприємства наказом призначає  відповідальних осіб:

за справний стан і безпечну експлуатацію трубопроводів постачання газоподібного кисню та посудин, що працюють під тиском;

за транспортування, здачу під наповнення і отримання наповнених кисневих балонів (експедитор) (у разі виконання таких робіт);

за справний стан та безпечну експлуатацію кисневих балонів.

(Наприклад відповідними фахівцями можуть бути призначені особи, які в установленому законодавством порядку пройшли навчання і перевірку знань з охорони праці відповідного напрямку:

у лікувальних  профілактичних закладах - заступник головного лікаря по адміністративно – господарській частині, інженер по устаткуванню, старша медична сестра, анестезіолог;

у гаражі - начальник гаража або механік, водій – експедитор).

1.5. Керівник установи зобов’язаний забезпечити наявність необхідної технічної документації на кожну систему  подачі газоподібного кисню:

журнал зварювальних робіт;

журнал реєстрації перевірки манометрів;

виконавчу схему прокладки трубопроводу;

виконавчу схему  у випадку відхилення від проекту;

акт закінчення монтажу установки: джерела переробки зрідженого кисню у газоподібний (реціпієнтної установки), ЦТК(цистерна транспортна киснева) тощо;

акт закінчення монтажу системи подачі кисню;

акти проведення знежирення системи подачі кисню і відповідної якості їх внутрішньої поверхні;

акти проведення випробувань системи подачі кисню  на міцність і щільність.

1.6. У процесі експлуатації киснепровід  підлягає оперативному і періодичному контролю у терміни, передбачені п.п. 1.7 і 1.8 цих Рекомендацій.

1.7. Оперативний контроль стану трубопроводів проводиться не рідше одного разу на місяць і включає:

огляд  зовнішніх поверхонь трубопроводів з визначенням стану з'єднань, опор і заземлювань;

огляд  арматури і проведення необхідних регламентних робіт;
перевірку стану запобіжних пристроїв (зворотних клапанів тощо);
перевірку роботи пристроїв відводу конденсату (при їх наявності) в зимовий час проводиться щодня.

Виявлені  при проведенні оперативного контролю несправності і дефекти, а також терміни і методи їх усунення, повинні заноситись  в журнал експлуатації трубопроводів газоподібного кисню за підписом осіб, що виявили і усунули їх, а також осіб, відповідальних за справний стан і безпечну експлуатацію цього трубопроводу.

1.8. Періодичний контроль стану трубопроводів газоподібного кисню повинен проводитися в наступні терміни:

випробовування  на щільність проводиться -  не рідше одного разу в 5 років;
гідравлічні  або пневматичні випробування на міцність - не рідше одного разу на 8 років;

вибіркову  ревізію запірної арматури на трубопроводах газоподібного кисню - не рідше одного разу на рік;

ревізію регулюючої арматури - не рідше одного разу на рік.

1.9. Трубопроводи кисню підлягають гідравлічним або пневматичним випробуванням на міцність після ремонтів і переробок, пов’язаних із застосуванням зварювальних робіт (підключення інших відгалужень, заміна ділянок і тому подібне) або розбирання трубопроводів, а також перед  пуском в експлуатацію трубопроводів, що знаходились в законсервованому стані  більше одного року відповідно до п.1.8 цих рекомендацій.

Перед початком експлуатації, а також у випадку, якщо киснепровід не експлуатувався більше місяця, його необхідно продути повітрям або азотом з вмістом масла не більше 10,0 міліграма/м. куб., зі швидкістю 40 м/с і тривалістю, що визначається відсутністю домішок в потоці, який виходить, але не менше 2 г.

1.10. Труби, для трубопроводів кисню, повинні мати сертифікат заводу -виробника.

1.11. До обслуговування посудин і систем трубопроводів кисню можуть бути допущені особи не молодше 18 років,  які пройшли медичний огляд, інструктаж, навчання та перевірку знань з охорони праці,  про що мають відповідне посвідчення.

Періодична перевірка теоретичних знань і практичних навичок  обслуговуючого персоналу повинна проводитися не рідше одного разу в 12 місяців. Особи, що не пройшли перевірку знань з охорони праці і не мають посвідчення, не можуть бути допущені до самостійної роботи.


2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

2.1. Заходи безпеки при експлуатації кисневих балонів, мають бути спрямовані на виключення:

загоряння;

руйнації балонів;

розгерметизації вузлів з’єднувальних деталей системи постачання кисню.
2.2. Для виключення можливості спалаху при експлуатації балонів і систем подачі кисню, необхідно:

- при ремонті і виконанні робіт з використанням кисню не застосовувати: устаткування, прилади, арматури, матеріали і деталі (ущільнювачі прокладки шторки і т.п. – з фібри, капрону, полікарбонату, гуми на основі натуральних канчуків, інших горючих в кисні матеріалів), які не відповідають вимогам  ГОСТ 12.2.052-81.

Крім того арматура повинна відповідати вимогам  інструкції з проектування трубопроводів газоподібного кисню, зокрема:

виключити потрапляння маслянистих, олійних та будь яких інших жирових забруднень на поверхні можливого контакту з киснем;

при заміні вентиля не використовувати не знежирені прокладки і деталі;

не допускати, без попереднього знежирення чи відсутності контролю за якістю знежирення, заповнення киснем систем і трубопроводів після їх ремонту;

запобігати виникненню витоків кисню з систем і трубопроводів і підвищення складової частки кисню в приміщенні більше 23%;

не допускати виникнення джерела займання (відкрите полум'я,  іскри електричного розряду, і тому подібне).

2.3. Для запобігання руйнуванню балонів і трубопроводів необхідно:

не допускати падіння балонів і ударів по ним та системам, що заповнені киснем;

не допускати наповнення киснем балонів, у яких закінчився термін призначеного технічного огляду.

2.4. Для запобігання розгерметизації вузлів, з’єднувальних деталей і трубопроводів кисню необхідно:

не допускати різких перегинів, скручування і зламів з’єднувальних трубок, появи тріщин в них і накидних гайках трубопроводів при їх експлуатації;
у процесі експлуатації розподільчих рамп і трубопроводів необхідно стежити за герметичністю, при виявленні витоків - негайно припинити подачу кисню;

-  здійснювати постійний контроль за тим, щоб вентилі на балонах були надійно вкручені в горловину з забезпеченням необхідної  щільності.

2.5. У разі загоряння вентиля кисневого балона або трубопроводів необхідно негайно відключити розрядну рампу від споживачів.

2.6. Руки, одяг і взуття персоналу, обслуговуючого і експлуатуючого кисневе устаткування, мають бути чистими, не замасленими. Одяг не повинен містити синтетичні волокна.

2.7. Отримувати кисень в балонах на підприємстві – наповнювачі,  мають право тільки особи, які пройшли спеціальне навчання, про що  мають відповідне посвідчення.

2.8.Забороняється:

використання  кисневих балонів під інші гази і не за призначенням, а також наповнювати киснем балони з під інших газів;

направляти для наповнення киснем балони, укомплектовані вентилями, не дозволеними до застосування (дозволені ВК-86 і ВК-74);

отримувати і наповнювати балони без помітного спеціального блакитного забарвлення і напису чорною фарбою "КИСЕНЬ" або "КИСЕНЬ МЕДИЧНИЙ", а також експлуатувати трубопроводи кисню  без блакитного  забарвлення по всій його довжині;

визначати  місця витоків за допомогою вогню або тліючих предметів.

наповнювати киснем балони із залишковим тиском нижче 0,05мП(0,5кгс/см2)

проводити будь які роботи в приміщенні при підвищені в повітрі складової частки кисню більше 23%

2.9. При експлуатації систем подачі кисню не допускається:

проведення ремонтних робіт, зокрема зварювальних робіт, підтягування елементів ущільнень, заміни арматури і тому подібне при знаходженні системи під тиском і наявності в системі кисню;

використання забрудненого (замасленого)  ганчір’я  та,  застосування інструменту, що викликає іскріння при ударах;

появи слідів масла в радіусі 25 метрів від кисневих балонів чи кисневої  установки (у випадку появ  маслянистих плям необхідно негайно їх засипати піском).

Також при експлуатації систем подачі кисню необхідно:

постійно стежити  за тим, щоб не було витоків кисню в процесі експлуатації систем, особливо в місцях з'єднань, установки арматури;

контроль витоків проводити  тільки методом обмазування мильним розчином;

перед початком роботи переконатися в достатній кількості кисню на проведення запланованих заходів;

кисень подавити в систему тільки після включення відповідного устаткування, вентиляції і освітлення;

підтримувати тиск у системі не вище встановленої норми;

припинити подачу кисню після  закінчення експлуатації системи.

 

3. ВИМОГИ БЕПЕЧНОГО ПОВОДЖЕННЯ З БАЛОНАМИ

3.1. Споживачеві забороняється:

виконувати  ремонт балонів (закріплювати чи  посилювати башмак, різьбове кільце);

виконувати  розбирання і ремонт вентилів балонів (замінювати прокладку сальника і інші деталі);

викручувати  вентиль;

виконувати  фарбування і перефарбовувати балони і наносити написи;

передавати балони іншим організаціям і особам;

використовувати  балони під інші гази і речовини і не за призначенням;

при експлуатації балонів газ, що знаходиться в них, витрачати повністю  тобто нижче залишковий тиску газу (в балоні має залишатись тиск не менше 0,05 Мпа (0,5 кгс/см. кв.);

використовувати  одяг з синтетичних і вовняних  матеріалів;

використовувати  для протирання устаткування і інструменту забрудненого /  замасленого / ганчір’я;

паління і використання відкритого вогню в приміщеннях, де зберігаються кисневі балони;

підтягнення, накидних гайок і інших з’єднань  під тиском.

3.2. Випуск газів з балонів в ємності з меншим робочим тиском повинен проводитися тільки через редуктор, призначений для даного газу і пофарбований у відповідний колір.

Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск в ємності, в яку перепускається газ.

3.3. Споживачі, що  мають балони, які потребують ремонту або повторного огляду, зобов'язані відправляти їх на підприємство - наповнювач або випробувальний пункт,  які мають відповідний дозвіл (ліцензію) на виконання таких робіт.

3.4. Вентилі на кисневій рампі і балонах повинні закриватися і відкриватися поволі без ривків.

3.5. Інструмент повинен утримуватися в чистоті і справності та постійно перевірятися на відсутність мастила і інших забруднень жирового походження.

3.6. На наповнюючій рампі необхідно розмістити  документацію  з видами клейм  якими позначаються балони України. Перевіряючи балон необхідно  порівняти клеймо на балоні з клеймом в документі (клеймо ставить організація, яка опосвідчує балон, опосвідчення повинно проводитись   не рідше ніж раз на 5 років).

 

4. ЗБЕРІГАННЯ І ПОДАЧА КИСНЮ

4.1. Подача кисню в приміщення повинна проводитися через централізований пункт зберігання і розподілу кисню і систему трубопроводів газоподібного кисню. Балони з киснем слід встановлювати (не більше 10 штук ємкістю 40 літрів кожен) в спеціальних  шафах, що не згоряють, поза будівлею в простінках на відстані не менше 4 м. від віконних і дверних отворів по горизонталі і вертикалі або в одноповерхових прибудовах з негорючих матеріалів. Центральний пункт зберігання і розподілу кисню слід розміщувати в окремих будівлях,   із стінами з негорючих матеріалів без віконних отворів з покриттям, що легко знімається і на відстані не менше 25 метрів від будівель і споруд  в яких можуть перебувати людей. Підлоги мають бути рівні з неслизькою поверхнею, виконані з матеріалів,  що виключають виникнення іскри. Балони з киснем слід встановлювати на відстані не менше  ніж 1 м від опалювальних приладів.

4.2.  При наповненні балонів необхідно використовувати газоаналізатори (один для контролю вмісту кисню в повітрі біля цистерни з рідким киснем, а другий для контролю газу в кисневому балоні - тобто для встановлення там кисень чи інший газ)

4.3. Встановлені в приміщенні одинарні балони мають бути закріплені до стіни або стійки за допомогою хомутів або ланцюжків.

4.4. Трубопроводи газоподібного кисню повинні відповідати вимогам ВСН 10-83 Відомчі будівельні норми. Інструкція з проектування трубопроводів газоподібного кисню і НПАОП 0.00-1.65-88 Правила безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря.

4.5. Прокладка трубопроводів здійснюється з урахуванням вимог ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги".

4.6.Забороняється:
здійснювати  подачу кисню за допомогою гумових трубок, а також по трубопроводах, що мають нещільні з'єднання;

прокладка трубопроводів кисню  в тунелях і підвальних приміщеннях, всередині несучих конструкцій і перегородок приміщень і будівель, а також через вентиляційні канали, технічні, побутові і господарські приміщення;
розміщувати  балони в місцях зберігання паливно – мастильних, або матеріалів на основі жирів, будь якого іншого походження,  а також в місцях освітлених прямими сонячними променями;

паління  і використання відкритого вогню в приміщеннях для зберігання і експлуатації балонів.

 

4.7. Трубопровід всередині будівлі повинен прокладатися відкрито по стінах на 0,3 - 0,5 м. нижче стелі. У місцях, де можливі механічні пошкодження, має бути передбачено захист труб.

4.8. Відстань між трубопроводом кисню і електричними проводами і кабелями має бути не менше 0,3 м., при зовнішній прокладці - не менше 1 м.

4.9. При проходженні через стіни і перекриття трубопроводи кисню  повинні прокладатися в гільзах з труб більшого діаметру з подальшим заповненням отворів негорючим матеріалом.

4.10. Ділянки трубопроводів в місцях проходження через стіни і перекриття не повинні мати стиків. Трубопроводи закріплюються за допомогою скоб. Лінії трубопроводів мають бути пофарбовані в блакитний колір.

4.11. Перед здачею систем централізованої подачі кисню повинна проводитися перевірка на знежирення деталей і вузлів, а також випробування систем подачі кисню з складанням відповідних актів.

4.12. Прокладка трубопроводів через сходові клітки не допускається.
4.13. Використані балони слід зберігати окремо від наповнених.

4.14. Трубопроводи мають бути заземлені в місцях вводу в будівлю або у газових сховищ.

4.15.Зберігати балони необхідно з накрученими ковпаками.
4.16. Заправку кисневих подушок слід здійснювати у відокремленому  приміщенні. Заправлені подушки повинні зберігатися на стелажах, встановлених не ближче за 1 м від опалювальних приладів. Розміщення горючих речовин і матеріалів в цих приміщеннях забороняється.

5. ЗНЕЖИРЕННЯ ТРУБОПРОВОДІВ КИСНЮ

5.1. Знежирення трубопроводів, що знаходяться у контакті з киснем, повинне проводитися у разі перевищення норм жирових забруднень на їх внутрішній поверхні при монтажі і ремонті, а також при експлуатації по інструкціях, розробленим споживачем. Норми допуску жирових забруднень на поверхні устаткування і трубопроводів, що знаходяться у контакті з газоподібним киснем, встановлені по «ГОСТ12.2.052-81».
Знежирення трубопроводів при експлуатації проводиться  у випадках їх забруднення внутрішньої поверхні, але не рідше одного разу на рік, періодичність проведення аналізів не рідше 1 разу на 6 місяців.

5.2. У кожній установі має бути розроблена і затверджена керівником інструкція по безпечному проведенню робіт з знежирення трубопроводів, в якій мають бути вказані роботи, що виконуються за нарядом - допуску.

 

5.3. Знежирення можуть проводити організації, що мають ліцензію - дозвіл Держпраці  на проведення даного виду робіт.

6. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ПЕРЕМІЩЕННЯ БАЛОНІВ

6.1. Транспортування наповнених киснем балонів проводиться відповідно до вимог  Правил дорожнього  перевезення небезпечних вантажів на ресорному транспорті в горизонтальному положенні, обов'язково з прокладками між балонами. В якості прокладок можна застосовувати дерев'яні бруски з вирізаними гніздами для балонів, а також мотузяні або гумові кільця завтовшки не менше 25 мм. (по два кільця на балон). Усі балони повинні укладатися під час транспортування вентилями в один бік. Транспортування балонів в контейнерах, а також без контейнерів у вертикальному положенні обов'язково з прокладками між ними із застосуванням  запобіжних засобів від можливого падіння (огородження, кріплення тощо).

6.2. Транспортування балонів повинне проводитися з накрученими ковпаками.
6.4. Переміщення балонів в пунктах перевантаження, зберігання або споживання газів проводиться на спеціально пристосованих для цього візках, ношах або за допомогою інших пристроїв.

6.5. Водій транспортного засобу при перевезенні кисневих балонів зобов'язаний:

пройти спеціальну підготовку і відповідні інструктажі (з доставки кисневих балонів),  медичний огляд під час прийому на роботу і подальші періодичні медичні огляди на даний вид перевезень, у встановлені терміни, а також передрейсовий медичний контроль та технічний огляд транспортного засобу, на відповідність його обладнання для з транспортування кисневих балонів, перед кожним рейсом.

дотримуватись Правила дорожнього руху і вимог Інструкції з перевезення небезпечних вантажів, затвердженої керівником установи.

у випадку вимушеної зупинки позначити місце стоянки знаком аварійної зупинки або мигаючим червоним ліхтарем і  знаками, що забороняють зупинку у відповідності до вимог Правил дорожнього руху;

6.6.  Водію при перевезенні кисневих балонів забороняється:

різко рушати  транспорт з місця; проводити обгін транспортних засобів, що рухаються із швидкістю більше 30 км/ч; різко гальмувати; користуватися відкритим полум'ям; одночасно перевозити інший вантаж, не вказаний в товарно-транспортній документації, а також сторонніх осіб (палити дозволяється під час зупинки не ближче чим 50 м від місця стоянки).

заправляти завантажений кисневими балонами автомобіль паливом на автозаправних станціях загального користування.

6.7. До перевезення кисневих балонів допускаються водії, що мають безперервний стаж роботи водієм транспортного засобу даної категорії не менше трьох років і свідоцтво про проходження спеціальної підготовки.

6.8. Персонал, що супроводжує транспортний засіб, який перевозить кисневі балони (експедитор, охорона) зобов'язаний мати свідоцтво,  що засвідчує їх право на супровід небезпечного вантажу за цим маршруту.
6.9. Маршрут транспортування визначає підприємство, що виконує перевезення і погоджує його з вантажовідправником і регіональним відділом безпеки дорожнього руху Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області при цьому заповнюються бланки маршрутів в двох екземплярах: перший зберігається на підприємстві, другий знаходиться у відповідальної за перевезення особи, а у разі його відсутності - у водія. При виборі маршруту перевезення необхідно керуватися таким:

маршрут перевезення по можливості не повинен проходити через населені пункти і поблизу промислових об'єктів, зон відпочинку, природних заповідників і архітектурних пам'ятників;

у випадку перевезення усередині великих населених пунктів маршрут перевезення по можливості не повинен проходити поблизу видовищних, культурно-освітніх, розважальних, учбових, дошкільних і лікувальних установ.

7. ОСНОВНІ НЕБЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З КИСНЕМ

Повітря з підвищеним об'ємом  кисню (більше 23%) і чистий кисень не токсичні і не здатні горіти і вибухати. Але оскільки кисень є активним окислювачем, більшість речовин і матеріалів в середовищі кисню або в середовищі з високим вмістом кисню утворюють системи з підвищеною вибухо - пожежною небезпекою.

Енергія, необхідна для підпалу матеріалів в середовищі кисню, у багато разів менше енергії необхідної для підпалу в середовищі повітря в тих же умовах. Тому ініціаторами загоряння  багатьох матеріалів в середовищі кисню можуть бути безпечні в інших умовах причини: куріння, розряд електрики, розряд статичної електрики, нагрів механічних частинок при терті і так далі. Багато матеріалів, які не здібні до горіння на повітрі, такі, як листова сталь, сталеві труби і тому подібне, горять в кисні. Здібність матеріалів до загоряння зростає при підвищенні тиску і температури кисню.
Робота з киснем зв'язана з наступними небезпеками:

спалах устаткування, трубопроводів і арматури, що задіяні в роботі з киснем або повітрям з підвищеним вмістом кисню;

спалах одягу і волосся обслуговуючого персоналу, що знаходиться в середовищі газоподібного кисню або повітря з підвищеним вмістом кисню;
вибух вуглеводнів і інших вибухонебезпечних домішок при перевищенні їх вмісту в рідкому кисні;

вибух при просякненні рідким киснем пористих органічних матеріалів (асфальт, пінопласт, дерево і тому подібне);

конструкційні і ущільнюючі неметалічні матеріали (фібра, капрон, полікарбонат, гума на основі натуральних каучуків і так далі) можуть легко запалати в кисні високого тиску при виникненні джерела запалення.

Палити чи знаходитись біля відкритого вогню дозволяється через 30 хвилин після роботи з рідким киснем (так як спецодяг просочений  парами кисню  може швидко зайнятись полум’ям).

При займанні одягу необхідно негайно зануритися у ванну з водою або встати під аварійний душ. У разі відсутності води одяг має бути скинутий негайно або зірваний  з постраждалого. Одяг, просякнутий киснем, якийсь час може горіти і без доступу кисню, тому збивати полум'я або закутувати постраждалого в «кошму» не слід. При пожежі необхідно викликати державну пожежну охорону за телефоном 101, прибрати балони, вжити заходів, щодо охолодження балонів водою з безпечного і захищеного місця, розпочати гасіння пожежі.

Share/Save/Bookmark
 
© Сайт Маловисківської районної державної Адміністрації